4 роки. 1461 день нашої люті, болю та надлюдської сили

Коли нам давали три дні, ми обрали вічність. Вічність боротьби за право бути собою. За ці чотири роки ми вивчили ціну кожного ранку і навчилися розрізняти відтінки тиші. Це не просто дата в календарі — це шрам на серці кожного українця, який перетворився на наш найміцніший обладунок.

Сьогодні ми згадуємо шлях, який пройшли. Це шлях від перших сирен до усвідомлення, що ми — нація, яку неможливо зламати. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав життя за наш спокій. Ми дякуємо кожному захиснику та захисниці за можливість дихати вдома. Ми віримо у нашу перемогу, бо правда не може програти.

Ми стоїмо. Всупереч усьому. Завдяки тим, хто тримає небо на своїх плечах у сонячних соняхах та засніжених окопах. Завдяки кожному донату, кожному доброму слову і кожній молитві. Ми не обирали цю війну, але ми обрали Свободу. І цей вибір — остаточний.

Слава Україні! Героям Слава!